Бандерич В.Я., Приндак В.П., Хоєцький П.Б.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів
і природокористування України. - 2011. - Вип. 163 частина 1

Перспективи розвитку мисливського туризму в Сколівських Бескидах

Висвітлено сучасний стан мисливського туризму в Національному природному парку «Сколівські Бескиди», його особливості. Визначено напрями, принципи й перспективи розвитку мисливського туризму.

Ключові слова: мисливський туризм, гірський туризм, мисливські тварини.

Національні природні парки (НПП) - це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Досвід національних природних парків зарубіжних країн свідчить про те, що поєднання охорони особливо цінних у біогеографічному та ландшафтно-естетичному аспектах природних територіальних комплексів і використання їх рекреаційного потенціалу для соціальних потреб у розвитку заповідної справи є прогресивним, популярним і економічно вигідним. В Україні до 1980 р. основними категоріями в природо-заповідному фонду були заповідники, заказники, заповідні урочища або резервати, пам'ятки природи [4]. За період 1980-1990 pp. організовано три НПП площею 123 200 га, що складає 0,2 % території країни. За наступне десятиліття організовано ще 7 площею 410 001га (біля 0,7 % території країни). В 1999 р. організований НПП «Сколівські Бескиди» на площі 35 684 га.

Найпридатнішими для організації НПП виявилися гірські регіони, а також рівнинні території лісової та лісостепової зон із різноманітними слабоокультуреними ландшафтами, сприятливими для масового відпочинку. Територія НПП «Сколівські Бескиди» охоплює цінні з ландшафтно-екологічної, ботаніко- й зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми. Розташований у басейнах р. Стрий та її притоки Опір в межах природно-географічних районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид він займає північні макросхили останніх із абсолютними висотами від 600 до 1200 м. На території парку збереглися рештки природних високопродуктивних і біологічно стійких деревостанів - вікові букові ліси, еталонні смерекові і ялицеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність лісового покриву Бескид. На території парку зустрічаються понад 50 видів рослин, занесених до Червоної книги України [2]. Багатий і різноманітний видовий склад фауни Сколівських Бескид. Тут проживає олень благородний, козуля, дика свиня, заєць-русак, лисиця, куниці лісова й кам'яна, вовк, ведмідь бурий, а з рідкісних видів – зубр, борсук, горностай, кіт лісовий, рись. Із птахів гніздяться тетерів, рябчик, а також занесені до Червоної книги України глухар, лелека чорний, підорлик малий та ін. [2].

Аналіз основних досліджень і публікацій. У публікаціях наукового характеру практично зовсім не приділяється уваги розвитку мисливського туризму, зокрема в Карпатському регіоні, тому ми спробуємо охарактеризувати особливості розвитку цього виду туризму в одному із національних парків України - НПП «Сколівські Бескиди».

Мета дослідження. Висвітлити стан, принципи розвитку мисливського туризму в НПП «Сколівські Бескиди» та напрями поліпшення в ньому мисливського господарства .

Виклад основного матеріалу. Природно-географічні умови НПП «Сколівські Бескиди» дозволяють успішно розвивати не тільки гірський туризм, гірськолижний спорт, спортивну ловлю риби, але й мисливський туризм. Через територію парку проходять автомобільний і залізничний транспортні шляхи міжнародного значення, у околицях розташовані курорти Східниці, Сколе, Славське. Біля 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку, кемпінгів можуть приймати вітчизняних і зарубіжних мисливців.

Мисливський туризм повинен базуватися на комплексних наукових розробках із обов'язковою екологічною експертизою. До першочергових завдань у цьому плані слід віднести [1]: розробку систем забезпечення відтворення високопродуктивних популяцій; перегляд термінів полювання та обмежень на нього; створення сервісу для мисливців; формування гнучких цін на добування мисливських тварин з урахуванням міжнародного рівня вартості даного виду рекреації; формування сітки вольєрних господарств; популяризація трофеїв мисливства; координація досліджень на рівні Міжнародної спілки мисливських товариств.

До категорії мисливських звірів в Україні віднесено 34 види ссавців, 25 з них зустрічаються в Карпатах, а на території НПП «Сколівські Бескиди» зустрічаються 16 їх видів. За матеріалами обліків проведених на території парку станом на 1 січня 2000 р. обліковано: оленя понад 420 особин, дикої свині понад 40 голів, козулі - 215, зайця близько 230 особин. Низька щільність (на 1000 га угідь) основних видів мисливських звірів (оленя 14,6 особин, дикої свині - 1,3 особини, козулі - 6,0, зайця - 6,4) пояснюється нераціональним веденням мисливського господарства в попередні роки, нераціональним використанням ресурсів мисливських тварин, виснаженням запасу звірів, порушенням структури популяції, браконьєрством.

Крім основних мисливських видів, які є найчастіше об'єктом полювання мисливців, перспективними видом мисливської фауни є ведмідь. У 70-х роках XX ст. в Карпатах зареєстрована максимальна кількість ведмедів - близько 1300 звірів. Щільність складала 0,5-0,7 особин на 1000 га лісових угідь. Пізніше спостерігається зменшення поголів'я, яке триває і в останнє десятиліття. В угіддях ВО «Прикарпатліс» станом на 1997 р. зареєстровано близько 125 голів, що складає біля 0,9 особини на 1000 га угідь. В угіддях ВО «Львівліс» станом на 1998 р. зареєстровано 39 голів, що складає біля 1,0 особини на 1000 га угідь. У НПП «Сколівські Бескиди» зареєстровано 26 особини, щільність - 0,6 особин [2]. Зараз в Українських Карпатах нараховується понад 440 ведмедів.

Необхідно приділити увагу відтворенню поголів'я зубра, які були завезені в НПП «Сколівські Бескиди» у 1965 р. Нагромаджений в Україні досвід свідчить, що зубр (карпатсько-біловезька лінія) успішно пристосовується до умов окультуреного ландшафту. Але останніми роками досягнутий видом рівень чисельності почав зменшуватись. Для виправлення ситуації потребують вивчення питання оптимальної густоти заселення тваринами угідь різних типів, оптимальної величини окремих популяцій (мікропопуляцій), створення нових і подолання ізольованості існуючих місць розселення зубрів, конкурентних взаємовідносин з іншими копитними, режиму лісогосподарської діяльності й технології в місцях проживання зубрів, селекційної роботи, регулярного використання (відстріл, відлов для переселення маточного поголів'я тощо). Особлива увага має бути приділена охороні зубра від браконьєрства. У гірських умовах потребує активізації згідно з попереднім досвідом підгодівля зубрів та постійний нагляд за ними в зимовий період. На даний час в НПП «Сколівські Бескиди» діє програма "Поновлення популяції зубрів у Майданському лісництві”, на виконання якої в червні 2009 р. у вольєр Майданського лісництва площею 3,0 га було завезено для перетримки та подальшого випуску в природу 6 особин зубра з парку диких тварин із м. Гера (Німеччина). У травні 2010 р. зубрів випустили в природу. Восени 2010 р. було завезено ще 5 зубрів, які у лютому 2011 р. випущено в природу.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Територія НПП «Сколівські Бескиди» характеризується біогеографічною різноманітністю, оригінальністю малопорушених екосистем та сприятливими для рекреації, зокрема мисливського туризму, кліматичними умовами. У подальших публікаціях спробуємо продовжити обґрунтування напрямів поліпшення мисливського господарства в цілому по Україні.

Список літератури